Ads 468x60px

Історія бібліотеки

3 квітня 1973 року виконком Вінницької міської Ради депутатів трудящих приймає рішення про відкриття центральної міської бібліотеки. Спочатку штат бібліотеки у складі її директора Наталії Миколаївни Ошуркової, методиста Софії Петрівни Уманської та бібліотекаря відділу комплектування Ніни Іванівни Кисельової містилися в кімнатці міської бібліотеки № 8 (вул. Червоноармійська, 39). Методист Валентина Іванівна Кузнєцова стала четвертим спеціалістом, що поповнив штат новонародженого закладу культури. Ці спеціалісти виконували функцію методичного центру для міських книгозбірень та займалися комплектуванням фонду центральної бібліотеки.
4 травня 1973 року на підставі Наказу № 43 Вінницьке обласне управління культури своїм Наказом № 43 зобов’язало "директора Вінницької міської бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва Філіновського І. М. передати з фондів бібліотеки для укомплектування книжкового фонду Вінницької міської центральної бібліотеки 75 тис. томів книг актуальної суспільно-політичної, виробничої художньої та іншої тематики”. Таким чином, левову частку фонду міської книгозбірні склали надходження саме з ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва.
Наказ № 43 обласного управління культури від 4 травня 1973 року: "В зв'язку з відкриттям 3 квітня 1973 року у м. Вінниці міської центральної бібліотеки..."

18 липня 1973 року відбулося засідання постійної комісії з культурно-масової роботи міської ради депутатів трудящих у складі 15 чоловік (протокол № 1). Серед інших питань розглядався “стан та перспективи розвитку культпросвітзакладів міста”. Серед заходів заплановано “до кінця року центральна міська бібліотека по Хмельницькому шосе, 4 з фондом 150 тис. книг, близько 40 чоловік”.

Протокол № 1 від 18 липня 1973 року засідання постійної комісії з культурно-масової роботи. На сторінці 2 Протоколу, серед заходів - відкриття до кінця року центральної міської бібліотеки по Хмельницькому шосе

17 січня 1974 року “у зв’язку з завершенням будівництва приміщення для центральної міської бібліотеки виконком міської ради депутатів трудящих вирішив:
1. відкрити з 1-го січня 1974 року центральну міську бібліотеку по Хмельницькому шосе, 4;
2. Покласти на центральну міську бібліотеку координацію діяльності бібліотек всіх відомств і організацій міста незалежно від їх відомчої підпорядкованості, надання їм методичної та практичної допомоги;
3. Зобов’язати міський відділ культури (тов. Кавка В. Г.) до комплектування кадрами, книжковим фондом та необхідним бібліотечним обладнанням” (Рішення № 14)"

Рішення № 14 від 17 січня 1974 року Виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих

Для книгозбірні виділили приміщення на першому поверсі в житлового будинку за адресою Хмельницьке шосе, 4 загальною площею 1075,7 кв. м.
Урочисте відкриття книгозбірні відбулося 1 червня 1974 року. Штат працівників розширився за рахунок молодих спеціалістів, випускників середніх та вищих спеціальних навчальних закладів.
Мітинг на честь відкриття бібліотеки 1 червня 1974 року. Виступає завідуючий міського відділу культури Василь Гнатович Кавка
Виступає Бетя Сергіївна Гладштейн, завідуюча міської бібліотеки імені Н. К. Крупської
Говорить директор (з 12 березня 1974 року) Вінницької універсальної обласної наукової бібліотеки імені К. А. Тімірязєва Андрій Йосипович Лучко
Мітинг на честь відкриття бібліотеки 1 червня 1974 року

28 квітня 1975 року Постановою Ради Міністрів УРСР бібліотеці було присвоєно ім’я Героя Радянського Союзу І. В. Бевза. Першим директором бібліотеки стала висококваліфікований спеціаліст Наталія Миколаївна Ошуркова. На її плечі лягли всі організаційні та господарчі клопоти по новоствореній книгозбірні.
Постанова № 224 Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1975 року Про присвоєння імені І. В. Бевза Вінницькій міській центральній бібліотеці

4 листопада 1976 року Наказом № 88 Вінницького міського відділу культури державні масові бібліотеки міста було переведено на централізовану систему обслуговування населення книгою. Відповідно до цього наказу Наталію Миколаївну Ошуркову було призначено директором централізованої бібліотечної системи державних масових бібліотек міста”. Н. М, Ошурковій було доручено укомплектувати ЦБС штатами, розробити положення про відділи та філії та посадові інструкції співробітників, замовити необхідну бібліотечну техніку.
Наказ № 88 від 4 листопада 1974 року Про переведення державних масових бібліотек міста на централізовану систему обслуговування населення книгою

26 квітня 1979 року Наказом Вінницького міського відділу культури на посаду директора централізованої бібліотечної системи була призначена Ніна Іванівна Кисельова. На посту керманича організації вона перебувала до лютого 2003 року. На цей час припав період найбільшого розквіту бібліотечної мережі, яка поступово об’єднала в своєму складі 23 книгозбірні. У важкі 90-ті роки Н. І. Кисельова зуміла зберегти колектив ЦБС та й сама система втратила лише дві бібліотеки.

Кінець 1970-х років. Перший склад колективу ЦМБ ім. І. В. Бевза. Справа наліво: Лілія Володимирівна
Мельгунова (бібліотекар читального залу), Світлана Степанівна Мороз (бібліотекар кафедри обслуговування
дорослих залу абонементів), Раїса Шаламай (бібліотекар кафедри обслуговування юнацтва залу абонементів),
Тамара Іванівна Чудненко (секретар-друкарка), Йосип Єгорович Харченко (завідувач господарством),
Ніна Іванівна Кисельова (завідувач відділом комплектування та обробки літератури), Наталія Миколаївна
Ошуркова (директор), Валентина Григорівна Заремба (інспектор відділу культури міської ради), Ольга Саввівна
Борисова (завідувач методичним відділом), Ольга Іванівна Кизян (методист),  Софія Уманська (завідувач
інформаційно-бібліографічним відділом)

1977 рік. Перший склад колективу ЦМБ ім. І. В. Бевза. Стоять (зліва направо): Олена Тумакова (бібліотекар відділу комплектування та обробки літератури); Світлана Лісай (завідувач відділом організації та використання літератури), Ірина Чорнобровкіна (завідувач відділом комплектування та обробки літератури); Ірина Василівна  Бакуліна (Продан) (бібліотекар кафедри обслуговування юнацтва залу абонементів). Сидять (зліва направо): Тетяна Іванівна Кушнір (Дудник) (бібліотекар кафедри обслуговування дорослих залу абонементів); Раїса Шаламай (завідувач юнацьким відділом)

1977-й рік. Ірина Чорнобровкіна (завідувач відділом комплектування та обробки літератури)


1977-й рік. Валентина Тарасова (бібліотекар відділу мистецтв) та Тетяна Іванівна Кушнір (Дудник) (бібліотекар кафедри обслуговування дорослих залу абонементів)

Кінець 1970-х років. Бібліотекар Ірина Василівна Бакуліна (Продан) за кафедрою обслуговування юнацтва залу абонементів ЦМБ ім. І. В. Бевза

1977-й рік. Які були ми молоді... Бібліотекар кафедри обслуговування юнацтва залу абонементів Ірина Василівна Бакуліна (Продан)

1977-й рік. Ірина Василівна Бакуліна (бібліотекар кафедри обслуговування юнацтва залу абонементів) та Тетяна Іванівна Кушнір (Дудник) (бібліотекар кафедри обслуговування дорослих залу абонементів)






1977 рік. Зліва направо: Ірина Бакуліна (Продан), Клавдія Федорівна Мокшак, Тетяна Кушнір (Дуднік). Клавдія Федорівна, або Клавуся, як ласкаво називали її в колективі, пройшла всю війну медсестрою. Вона користувалася загальною любов'ю колег. Улюблене побажання Клавдії Федорівни: "Чтобы все фигуры вышли замуж!"

1977-й рік. Тетяна Іванівна Кушнір (Дудник) (бібліотекар кафедри обслуговування дорослих залу абонементів)

Січень 1982. Комсомольська організцаія Вінницької міської ЦБС на екскурсії у музеї-садибі
Миколи Пирогова у селі Пирогово. Зліва направо: Зінаїда Тобіяш (бібліотекар філії № 22),
Валентина Герасименко (ЦМБ ім. І. В. Бевза), Тамара Дмитренко (філія № 21 ім. Н. К. Крупської),
Ніна Іванівна Скорик (завідувач філії № 8), Станіслава Валько (завідувач філії № 14),
Віра Іванівна Гранатова (завідувач філії № 20), Людмила Гермакова (завідувач філії № 9),
Тетяна Марченко (завідувач філії № 7), Ольга Даруга (завідувач філії № 5), Щепілова Наталя
(бібліотекар філії № 5), Любов Рєпіна (бібліотекар філії № 7), Олена Стоялова (бібліотекар
ЦМБ ім. І. В. Бевза), Наталія Нікітенко (бібліотекар ЦМБ ім. І. В. Бевза)

Зліва направо: Ніна Іванівна Скорик (завідувач філією № 2), Олена Мохірєва (бібліотекар відділу комплектування та обробки літератури ЦМБ ім. І. В. Бевза), Ольга Кизян (методист ЦМБ ім. І. В. Бевза)

1980-1981-й роки. Бібліотекар Світлана Інфаківна Калімуліна (М'ялківська) за кафедрою обслуговування дорослих (зал абонементів)


1983-й рік. Зліва направо: Світлана Інфаківна Калімуліна (М'ялківська), Клавдія Федорівна Мокшак та Олена Шеремета (старший бібліотекар кафедри обслуговування дорослих залу абонементів ЦМБ ім. І. В. Бевза)

1979-й годРаїса Шаламай, бібліотекар кафедри обслуговування юнацтва залу абонементів ЦМБ ім. І. В. Бевза
 
Віра Іванівна лєбєдєва, бібліотекар 1-ї категорії кафедри обслуговування юнацтва залу абонементів ЦМБ ім. І. В. Бевза. А в далекому 1978-му році Вірі Гранатовій - у неповні 18 років. Після закінчення Тульчинського культурно-освітнього училища вона - завідувач бібліотеки-філії № 20 на хуторі Шевченка

1981-й рік. Станіслава Валько (завідувач філією № 14) та Віра Гранатова були подругами "нерозлий вода". Колеги жартівливо називали подруг "Стасько-Валько"


Друга половина 70-х. В гуртожитку на Кірова, 49. Сидить: Антоніна Льотко (бібліотекар відділу комплектування та обробки літератури ЦМБ ім. І. В. Бевза). Стоять (зліва направо): Галина Вітрук (філія 19), Раїса Горбата (філія 12), Тетяна Кушнір

Кінець 1970-х - перша половина 1980-х років. Валентина Герасименко працювала бібліографом відділу комплектування та обробки літератури. На світлині вона -  черговий бібліотекар-консультант у холлі бібліотеки
 
Кінець 1970-х - перша половина 1980-х років. Валентина Герасименко

1977-й рік. Зліва направо: Валентина Тарасова, бібліотекар відділу мистецтв; Йосип Єгорович Харіенко, завідуючий господарською частиною; Тетяна Кушнір

1981-й рік. Людмила Базилєва (завідувач філією № 6),
Тетяна Лавренова (завідувач філією № 1)
 
1982-й рік. Зліва направо: Тетяна Марченко (завідувач філією № 7), Людмила Базилєва (завідувач філією № 6)

Червень 1981-го. Профспілкова організація Вінницької міської ЦБС організувала для співробітників
безкоштовну екскурсію по Києву. Нижній ряд (зліва направо): ?, Олена Мохірєва (ЦМБ ім. І. В. Бевза),
Ніна ?, Лариса Морозова (бібліограф ЦМБ ім. І. В. Бевза), Ольга Саввівна Борисова (методист
 ЦМБ ім. І. В. Бевза), Гончарук (Слюсар) Віра (завідувач філією № 11), Ніна Іванівна Кисельова (директор
 Вінницької міської ЦБС), Антоніна Льотко (відділ комплектування ЦМБ ім. І. В. Бевза), Дубова (Бойчук)
Лідія Дем'янівна (завідувач відділом організації та використання фондів ЦМБ ім. І. В. Бевза), Людмила
Гермакова (завідувач філією № 9), ?, Тамар Петрівна Драчук (завідувач філією № 12). Верхній ряд (зліва
направо): Алла ? (бухгалтер централізованої бухгалтерії управління культури Вінницької міської ради)
з чоловіком, Ольга Микитівна Пофтальна (філія № 13), Тетяна Дмитрівна Шабалова (заступник
директора Вінницької міської ЦБС по роботі з дітьми, ЦДБ), ?, Віра Черниш (Гранатова) (завідувач
філією № 20, щойно вийшла заміж), Станіслава Валько (завідувач філією № 14), Ольга Даруга (завідувач
філією № 5)
 
Читачі бібліотеки у 80-ті роки: бібліотекар чит. залу Олена Стоялова


Друга половина 1970-х років. Читачі бібліотеки


Друга половина 1970-х років. Курсом, накресленим партією...

Виставка в залі абонементів

Зал абонементів. 70-ті роки

Стенд з наочною агітацією. 70-ті роки

Читальний зал. 70-ті роки

Читальний зал. 70-ті року

1 березня 2003 року на посаду Вінницької бібліотечної мережі була призначена Ніна Іванівна Скорик. Під їїкерівництвом було розпочато процес інформатизації міських книгозбірень.



2003-й рік. Петро порошенко подарував бібліотеці першого комп'ютера.

Для того, щоб не перетворитися у музеї, сучасні бібліотеки повинні йти в ногу з науково-технічним прогресом. Майбутнє є тільки у тих бібліотек, які можуть застосовувати в своїй роботі три принципи: по-перше, накопичення інформації на паперових або електронних носіях, по-друге, участь у створенні національних або світових електронних пошукових систем (електронних каталогів), по-третє, забезпечення якнайширшого доступу до інформації широким верствам населення. У 2003 році в ЦМБ з’явився перший комп’ютер: його презентував бібліотеці Благодійний фонд Петра Порошенка.
У червні 2004 року, на з 30-річчя ЦМБ, міське управління культури подарувало книгозбірні ще два комп’ютери та автоматизовану інформаційну бібліотечну систему міні ІРБІС32. Тоді ж директор Європейского університету фінансів та бізнесу подарував бібліотеці сканер. Було розпочату роботу по створенню електронного каталогу. Нажаль, міні програма дозволяла створювати базу даних об’ємом у 25 тис. записів.
В липні 2008 року за особистим дорученням міського голови В. Б. Гройсмана з метою повної автоматизації усіх бібліотечних процесів у центральній міській бібліотеці було придбано автоматизовану інформаційну бібліотечну систему ІРБІС64. Тоді ж було розпочато роботу по електронній обробці нових видань у відділі комплектування та обробки літератури.
1 вересня 2008 року на базі центральної міської бібліотеки розпочато реалізацію пілотного проекту «Заочний абонемент» (Україна). Його мета – забезпечення української провінції сучасними й актуальними інформаційними матеріалами з Німеччини і про Німеччину. Правила користування «Заочним абонементом» викладено на сайті за адресою http://www.goethe.de/ukraine.
Заочний абонемент Гете-інституту в читальному залі бібліотеки

З метою значного поліпшення якості обслуговування користувачів, задоволення суспільних, наукових, професійних та навчальних потреб жителів міста, 29 серпня 2008 року на базі центральної міської бібліотеки, відкрито комп’ютерний читальний зал.
Курсанти пожежного училища за комп'ютерами в читальному залі
16 вересня 2011 року директором Вінницької міської ЦБС призначено депутата Вінницької міської ради Володимира Володимировича Малініна.

18 лютого 2011 року відбулося офіційне оголошення переможців другого раунду конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» за програмою Бібліоміст. Серед фіналістів — чотири бібліотеки-філії Вінницької ЦБС. Бібліотеки-філії № 7, 8, 13, 21 у липні-вересні отримали новітнє комп'ютерне обладнання. 30 вересня о 9-00 відбудеться урочисте відкриття Інтернет-центрів в цих книгозбірнях за участю міського голови В. Б. Гройсмана та керівника програми “Бібліоміст” в Україні пана Матея Новака. Заявку-переможицю на грант склали головний методист ЦМБ Людмила Павлівна Домашевська та директор ЦБС Ніна Іванівна Скорик.
Ніна Іванівна Скорик на церемонії офіційного оголошення переможців конкурсу

З 1 вересня 2013 року директором ВМЦБС призначено Ірину Олексіївну Івасюк.
Чому наша бібліотека носить ім'я І. В.Бевза.

Іван Васильович Бевз
Іван Васильович Бевз (30 серпня 190313 січня 1943) — керівник радянського підпілля у Вінниці 1941-42 рр. під час німецької окупації, Герой Радянського Союзу (1965).

Народився 30 серпня 1903 в м. Темрюк нині Краснодарського краю в сім'ї рибалки. В 1910 році батька забрали в армію, і хлопець залишився старшим в сім'ї, яка складалася з восьми чоловік. Разом з матір'ю Іван працював наймитом на тютюнових плантаціях і одночасно навчався в початковому двокласному училищі. В 1919 році добровільно вступив до лав Червоної Армії, де прослужив до 1927 року. Брав участь у боях проти денікінців та врангелівців.

У 1927—1928 роках — на комсомольській роботі в м. Жмеринці (Вінницька область). З 1928 року — член КПРС. В 1929—1937 роках — на партійній роботі у Вінниці і Могилеві-Подільському (Вінницька область), обирається членом міськкому партії та депутатом міської Ради. З 1937 року до початку Великої Вітчизняної війни працював директором Вінницького драматичного театру, і директором міської бібліотеки. 1940 був виключений з партії «за слепое доверие и близорукость».

Рішенням Вінницького обкому КП(б)У у першій половині липня 1941 був призначений керівником підпільної організації у Вінниці. 19 липня 1941 року німецько-фашистські загарбники захопили Вінницю. Базою для підпільної організації стала міська бібліотека ім. Н. К. Крупської на Депутатській вулиці, де працювали перевірені, надійні люди. З деякими з них Іван Васильович відверто говорив ще до окупації, а вже через місяць після неї весь персонал бібліотеки активно виконував його завдання, поступово залучаючи до підпільної роботи нових людей.
 
Вінниця. Меморіальна дошка на будівлі Вінницького літературно-меморіального музею М. М. Коцюбинського, що по вулиці І. Бевза (колишня Депутатська вулиця).

Велику допомогу І. В. Бевзу в розгортанні підпільної діяльності надавав комуніст С. С. Левенець, який працював у системі міськторгу і очолював підпільну  групу з п'яти комуністів — своїх співробітників. З допомогою Левенця підпільники дістали радіоприймач і друкарську машинку, на якій друкували і поширювали серед населення повідомлення Радянського інформбюро, листівки.

На кінець 1941 року були створені підпільні групи на швейній фабриці, м’ясокомбінаті, водоканалі, залізничній станції. Підпільна партійна організація на чолі з І. В. Бевзом керувала не тільки підпільними групами у Вінниці, а й мала зв’язок з цілим рядом населених пунктів Немирівського, Турбівського (тепер Липовецького), Погребищенського, Козятинського, Гайсинського і Дашівського (тепер Іллінецького) районів Вінницької області. Для керівництва цими підпільними групами було створено підпільний партійний центр на чолі з І. В. Бевзом, який на початку 1942 року об’єднав 17 груп, що разом налічували понад 300 підпільників.
 
Вінниця. Пам'ятний знак партизанам і підпільникам Вінниччини Героям Радянського Союзу — у сквері Козицького.
 
Підпільна партійна організація Вінниці проводила велику політичну і агітаційну роботу серед населення по зриву заходів окупантів. Основними формами антифашистської роботи підпільників були підготовка і розповсюдження листівок. 23 лютого 1942 року Іван Васильович власноручно записав текст переданого по радіо наказу Верховного Головнокомандуючого, а працівники бібліотеки надрукували 150 примірників листівок і розклеїли по місту. Підпільники розповсюджували листівки також серед селян навколишніх сіл, закликаючи їх до саботажу сільськогосподарських робіт, зриву заготівель продуктів. В листівках вони вдало використовували дотепні народні приказки і частівки.
 
Вінниця. Пам'ятник І. В. Бевза біля будівлі обласного суду по вулиці Соборній.
 
Текст на пам'ятнику.
У 1942 році вінницькі підпільники спалили склад м'ясокомбінату, де було 100 тонн продовольства для німецької армії. Вони ж організували масову втечу військовополонених з таборів і перехід їх в партизанські загони; вивели з ладу ряд підприємств, що їх окупанти намагалися використовувати в своїх цілях.

У липні 1942 Іван Васильович Бевз з групою підпільників був схоплений гітлерівцями, а 13 січня 1943 розстріляний. За видатні заслуги, мужність і героїзм, виявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року керівнику Вінницької міської підпільної організації Бевзу Івану Васильовичу посмертно присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу.

Друкується за виданням:

Подвигом уславлені [Текст] : Герої Радянського Союзу — партизани і підпільники України в роки Великої Вітчизняної війни / Д. П. Григорович [та ін.]. — К. : Політвидав України, 1978.  — 352 с. : портр. — В змісті: Бевз Іван Васильвич. — (в опр.) : 0.90 руб.